Вперше у вітчизняній літературі грунт як складова навколишнього середовища й предмет досліджень розглядається в категоріях і символах екології, а екологія грунту - як одна із галузевих екологій, що має власну проблематику і коло розв'язуваних завдань у сфері управління продукційним процесом і родючістю грунту, моніторингу та контролю за станом і забрудненням грунтів і навколишнього середовища, моделювання грунтово-екологічної системи, а також екологічної системи землеробства. Особлива увага приділена факторам антропогенного впливу на екосистему грунту, зокрема, радіаційному забрудненню.

Розроблено рекомендації для подальшого вдосконалення ведення сільського господарства на території області, забрудненої радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Подано загальну характеристику радіаційної ситуації на сільськогосподарських угіддях. Для забруднених районів області визначено обсяги застосування контрзаходів. Висвітлено основні принципи ведення галузей рослинництва і тваринництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П14 я431(0) + П032.3 я431(0) + П128 я431(0)

Рубрики:

Землеробство. Агротехніка

Хімічний склад і хімічні процеси у ґрунтах

Екологія культурних рослин

Шифр НБУВ: СО41111 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито суть понять мінерально-сировинних і енергетичних, водних, лісових і земельних ресурсів. Наведено енергетичну характеристику навколишнього середовища. Розглянуто атмосферне повітря як природний ресурс, проаналізовано його екологічний стан в Україні. Охарактеризовано природно-ресурсний потенціал світу, описано основні види природних ресурсів і особливості їх охорони, відтворення та раціонального використання в Україні. Особливу увагу приділено питанням рекультивації порушених територій і особливостям раціонального використання осушених і зрошуваних земель. Висвітлено основні положення законодавства України щодо використання й охорони природних ресурсів і надр.

Раскрыта сущность понятий минерально-сырьевых, энергетических, водных, лесных и земельных ресурсов. Приведена энергетическая характеристика окружающей природной среды. Рассмотрена атмосфера как природный ресурс, проанализировано ее экологическое состояние в Украине. Охарактеризован природно-ресурсный потенциал мира, описаны основные виды природных ресурсов и особенности их охраны, воспроизводства и рационального использования в Украине. Особое внимание уделено вопросам рекультивации нарушенных территорий и особенностям рационального использования осушенных и орошаемых земель. Освещены основные положения законодательства Украины об использовании и охране природных ресурсов и недр.

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продукційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

В категоріях і поняттях екології розглянуто грунтову екосистему як складову навколишнього середовища та предмет наукових досліджень нового напряму в грунтознавстві - екології грунту. Висвітлено питання структури абіотичної та біотичної складових грунтової екосистеми, біосферні й екосистемні функції екосистеми грунту, її енергетику та біогеохімічні цикли основних біогенних елементів. Обгрунтовано сучасну інтерпретацію кислотно-основної буферності грунту як критерію оцінки його агроекологічного стану. Наведено особливості здійснення моніторингу екологічного стану грунтової екосистеми та моделювання грунтово-екологічних систем і родючості грунту.

В категориях и понятиях экологии рассматрены почвенная экосистема как составляющая окружающей среды и предмет научных исследований нового направления в почвоведении - экологии почвы. Освещены вопросы структуры абиотической и биотической составляющих почвенной экосистемы, биосферные и экосистемные функции экосистемы почвы, ее энергетика и биогеохимические циклы основных биогенных элементов. Обоснована современная интерпретация кислотно-основной буферности почвы как критерий оценивания его агроэкологического состояния. Приведены особенности совершения мониторинга экологического состояния почвенной экосистемы и моделирования грунтово-экологических систем и плодородности почвы.

Висвітлено загальні положення щодо організації проблемного навчання. Розкрито основні засади методології підготовки та читання лекцій у вищій школі. Наведено поняття щодо лекції проблемного характеру та її структури, специфіки підготовки та побудови лекції проблемного характеру, а також її методики.

Освещены общие положения организации проблемного обучения. Раскрыты основы методологии подготовки и чтения лекций в высшей школе. Приведено понятие лекции проблемного характера и ее структуры, специфики подготовки и построения лекции проблемного характера и ее методики.

Проаналізовано основні джерела забруднення біосфери плутонієм і америцієм - випробування ядерних бомб у відкритих середовищах, аварії на підприємствах ядерного паливного циклу, Чорнобильська катастрофа. Наведено як до-, так і післячорнобильські рівні забруднення навколишнього середовища Європи плутонієм і америцієм. Показано вертикальну міграцію та вплив фізичних та агрохімічних властивостей грунтів на мобільність актинідів у грунті. Особливу увагу приділено інтенсивності міграції актинідів у системі грунт - рослина та грунт - гриби. Проаналізовано розподіл ізотопів плутонію в лісових екосистемах.

Встановлено, що грунтозахисні технології обробітку культур забезпечують відтворення потенційної родючості чорноземів, сприяють збільшенню гумусованості кореневмісного шару, підвищують стабільність та продуктивність сівозмін Лісостепу України. Зазначено, що продуктивність сівозміни не змінюється у разі застосування замість гною соломи та сидератів.

Установлено, что почвозащитные технологии возделывания культур обеспечивают воспроизводство потенциального плодородия черноземов, способствуют увеличению гумусированности корнеобитаемого слоя, повышают стабильность и продуктивность севооборотов Лесостепи Украины. Отмечено, что продуктивность севооборота не снижается при применении вместо навоза соломы и сидератов.

Результат колективної співпраці співробітників Інституту сільського господарства Полісся НААН України та інших установ, що брали безпосередню участь у розробці наукових досліджень і здійсненні практичних заходів, спрямованих на відтворення родючості радіоактивно забруднених дерново-підзолистих ґрунтів, підвищення продуктивності сільськогосподарських культур і зниження рівня надходження до них радіонуклідів чорнобильського походження. Подано відомості про сучасну радіаційну і агроекологічну ситуацію в зоні Полісся, а також наведено інформацію про радіологічну ефективність захисних агротехнічних і агрохімічних заходів. Присвячено перспективам впровадження елементів системи точного землеробства в зоні радіоактивного забруднення.

Запропоновано Концепцію розвитку галузі хмелярства в Україні дасть змогу підвищити адаптацію хмелегосподарств до вимог світового конкурентного середовища завдяки оптимізації технологічних, соціально-економічних та організаційних процесів з метою підвищення прибутковості виробництва та забезпечення пивзаводів хмелесировиною високої якості, збільшення частки експорту вітчизняної хмелепродукції. Проаналізовано сучасний стан галузі хмелярства. Зазначено організаційне забезпечення та механізм реалізації Концепції. Наведено очікувані результати реалізації Концепції. Розглянуто конкурентоспроможний розвиток галузі хмелярства. Визначено модель міжнародного кластера з виробництва та переробки хмелепродукції.